Катава́сія (від грец. καταβασία (катавасія) (від грец. καταβαίνω — спускатися, сходити) — сходження) назва
Ірмос – Вікіпедія
, який співається у закінченні пісні канону на утрені (після кожної, або після 3-ї, 6-ї, 8-ї, 9-ї).-Греч. κατά-βᾰσις, καταβᾰσία — «сходження вниз, спуск, зішестя») у православному богослужінні — піснеспіви, які співаються на утрені у святкові та недільні дні на закінчення канону; після кожної пісні канону слідує відповідна катавасія. Катавасія співається за мелодико-ритмічною моделлю ірмоса.
Котовасія – гра слів (і власне гра в слова з такою назвою) від «катавасія», що з грецької перекладається як «зішестя», «сходження». У православному богослужінні катавасія – це спів, заключне виконання церковного канону у святкові та недільні дні.
Походить від ін.-грец. καταβασία (κατάβασις) «сходження вниз, спуск», Від гол.
*** Якщо Великдень трапиться 22 березня, то катавасія «Відкину уста моя…» співається також у понеділок 6-го тижня у свято 40 мучеників Севастійських.
Наводили суєту, щоб заспівати катавасію. І стали люди називати цим словом у результаті не тільки це церковне спів, а й будь-яку суєту і метушні, плутанину і безладдя. Тому, пишемо в цьому слові у перших двох складах тільки А: – У нас у компанії реорганізація.